Конституційний Суд України визнав неконституційним норми Закону про держбюджет-2016 згідно з якими положення Закону „Про судоустрій і статус суддів“ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України.
З відповідним поданням до КСУ для перевірки на конституційність п. 11 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у частині визначення порядку застосування норм і положень Закону «Про судоустрій і статус суддів» ст. 1, 3, 6, ч.1 ст. 8 та ч.1 ст. 129 Конституції України вирішив звернутись Верховний Суд України.
Досліджуючи це питання, КСУ відзначив наступне.
Надання Кабінету Міністрів України згаданих вище повноважень означає, що вони поширюються, зокрема, на:
визначення кількості суддів у судах загальної юрисдикції;
виплату винагороди народним засідателям;
розмір суддівської винагороди;
відпустки судді;
забезпечення житлових умов судді;
забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю;
забезпечення державного захисту суддів та членів їхніх сімей; питань соціального страхування судді;
медичне обслуговування та санаторно-курортного лікування суддів та членів їхніх сімей;
порядок та розміри виплати пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
забезпечення функціонування судової влади тощо.
Зазначені положення Закону про судоустрій стосуються питань забезпечення державою фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, що відповідно до Конституції мають врегульовуватися лише законами України, а не актами Кабінету Міністрів України.
Конституційний Суд України вважає, що надання Кабміну повноважень застосовувати норми і положення Закону про судоустрій у порядку та розмірах виходячи з наявних фінансових ресурсів є звуженням гарантій незалежності суддів, що не відповідає ч.1статті 129 Конституції.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону № 928 у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону № 2453 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, надає Кабінету Міністрів України повноваження на свій розсуд визначати видатки Державного бюджету України на фінансування судів і діяльності суддів, чим порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні та становить загрозу для незалежності суддів, гарантування якої є забезпеченням конституційного права особи на судовий захист.
Таким чином положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону „Про Державний бюджет України на 2016 рік“ від 25 грудня 2015 року №928–VІІI у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону
„Про судоустрій і статус суддів“ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення КСУ цього рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
_03_03.png)
