ВС вказав на випадок, коли повернення апеляційної скарги є незаконним

Подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що надає їй підстави не сплачувати судовий збір

Суть справи: ухвалою місцевого суду у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, заявники подали апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду від 18 травня 2017 року апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

Ухвалою апеляційного суду від 17 липня 2017 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу на ухвалу районного суду від 11 квітня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявникам.

Колегія суддів Цивільного суду ВС, задовольнивши касаційну скаргу, скасувала оспорювану ухвалу і передала справу апеляційному суду для продовження розгляду.

З відповідною постановою у справі № 503/1904/16-ц від 01.04.2020 зручно ознайомитись у системі VERDICTUM, спробувавши тестовий доступ.

Верховний Суд зазначив, що подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що очевидно надає їй підстави не сплачувати судовий збір, тому одночасна відмова у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги, чи іншого процесуального звернення, є невиправданим, оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд може продовжити строк заявнику для сплати судового збору.

Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд.

ВС зазначив, що апеляційний суд, розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору та відмовляючи у його задоволенні, повинен був діяти відповідно до вимог статті 121 ЦПК: продовжити строк на усунення недоліків, а не одразу повертати апеляційну скаргу заявникам, адже у останніх не було можливості усунути зазначені недоліки з урахуванням прийнятого в оскаржуваному рішенні відповідного процесуального рішення за клопотанням про звільнення від сплати судового збору.