Пожежі в Україні: "Ситуація може бути гіршою, ніж в Австралії"

Пожежі фіксують практично по всій країні. У Чернігівській області горить 200 га лісу, у Львівській області через підпал трави загорівся карпатський ліс. На Закарпатті горіла долина нарцисів. У Нижньодністровському національному природному парку вогонь знищив 10 га території. Найбільш уразливі зараз хвойні молодняки і середньовікові насадження на Поліссі, ліси на півдні і сході України.

За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, в країні після другого тижня березня щодня відбувається 800 пожеж у відкритій природі. Якщо порівнювати з минулим роком, то пожеж стало на 23% більше. Всі випадки – це підпали. З березня українці почали спалювати суху рослинність на полях, городах, дачах, лісосмугах. Вогонь швидко перекидається на все, що знаходиться поруч. Цього року пожежонебезпека в Україні критично висока.

"Взимку був відсутній сніговий покрив і було мало опадів, а протягом березня і квітня ситуація ускладнилася тим, що випало на 50% менше норми опадів. Як наслідок – трав'яний настил екосистем надзвичайно пересушений, ефективних дощів давно не було. Це одна з причин такого числа пожеж", – пояснює директор Укргідрометцентру Олександр Кульбіда.

"Ситуація може бути гіршою, ніж в Австралії"

При згорянні тонни рослинних залишків у повітря потрапляє близько дев'яти кілограмів небезпечних сполук.

"На жаль, практика підпалювання сухої трави досі існує в Росії, Білорусі та Україні. У країнах ЄС органічні відходи компостують, а природу намагаються зберігати максимально недоторканою. Такі підпали – це злочин проти самих себе. У повітря виділяється цілий комплекс токсичних сполук – пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали, бензопірен і діоксини – одні з найбільш отруйних речовин для людини", – говорить Юлія Пашковська, представниця міжнародного кліматичного руху 350.org в Східній Європі, Кавказі та Центральній Азії.

Крім того, Україна переживає водний стрес. Нещодавно Державне агентство водних ресурсів заявило, що споживання води можуть обмежити вперше за 120 років. Сьогодні на більшості річок України спостерігається низька водність. Відповідно, в цьому році на українських річках весняна повінь буде відсутня. Оскільки клімат України змінюється в бік більш посушливого, то з часом пожежі можуть стати більш неконтрольованими, зазначає Пашковська.

"Ситуація може бути гіршою, ніж в Австралії – у нас немає стільки техніки і добровільних навчених пожежних команд. А труднощі з водою можуть зробити ситуацію критичною. А якщо під час пожеж ще прийде антициклон – весь отруйний дим просто нерухомо ляже над містами і селами, – то може повторитися трагічна ситуація, яка трапилася в Лондоні у 1952 році, коли від вугільного смогу загинуло 12 тисяч людей", – зазначає Юлія Пашковська.

 

Штрафи за підпали хочуть підняти

Зараз штраф за підпалювання сухої трави становить від 170 до 340 гривень. За випалювання рослинності в заповідниках – від 360 до 680 грн. Однак такі штрафи нікого не лякають, зазначає Ірина Козлова, заступник директора департаменту екологічної політики Дніпровського міської ради.

"Штраф давно пора підняти. Зараз інспектор, який виявив загоряння, виносить попередження. Якщо людина не реагує або це злісне порушення, то на місці складається протокол. Однак нинішні штрафи нікого не зупиняють", – говорить Ірина Козлова.

Уряд має намір підняти штрафи. У парламенті вже зареєстрували проект закону №2339 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження навколишнього середовища". Якщо його приймуть, то за підпал трави оштрафують на суму від 850 до 6120 грн.

Більш того, президент Володимир Зеленський пропонує ввести кримінальну відповідальність. Сьогодні кримінальна відповідальність світить за пошкодження лісових масивів, насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, дикорослих трав, рослинності або її залишків на полях. Таке правопорушення карається штрафом від 5100 до 8500 гривень, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

 

Джерело: перейти