Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вже другий місяць країна продовжує жити в умовах суворих карантинних обмежень. За порушення карантину передбачений чималий штраф: від 17 тис. грн до 34 тис. грн, а для посадових осіб - від 34 тис. грн до 170 тис. грн.
В Єдиному реєстрі судових рішень вже є майже півтори тисячі постанов судів щодо розгляду адміністративних правопорушень за ст. 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Більшість протоколів складено на представників малого та середнього бізнесу. Найчастіше притягуються до адміністративної відповідальності за торгівлю продуктами харчування без захисних масок та рукавичок, перевезення більшої кількості пасажирів, ніж дозволено, за здійснення прийому відвідувачів закладами громадського харчування, торгівлю непродовольчими та побутовими товарами тощо.
Що стосується штрафних санкцій, то ми нарахували 77 постанов відносно підприємців і їхніх найманих працівників. Їх оштрафували на 17 000 грн (справи 226/801/20, 214/2344/20 тощо). У 6 постановах відносно підприємців вже було застосовано штраф у розмірі 34 000 грн. (наприклад, 344/4583/20, 482/517/20, 225/1786/20) І лише одна постанова містила штраф у розмірі 30 005 грн.
З усього масиву постанов, у більшості випадків, суди не в змозі притягти осіб до адміністративної відповідальності через численні порушення, які допускаються при складанні протоколів. Внаслідок чого їх повертають або ж закривають провадження у зв'язку з відсутність складу/події правопорушення.
Пояснімо, що у судовому розгляді протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) повинен відповідати вимогам ст. 256 КупАП, що і має з'ясувати суд ще на етапі підготовки до розгляду справи, у відповідності з вимогами ст. 278 КУпАП.
Тому, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, радимо звертати увагу, перш за все, на формальні вимоги, які встановлює ст. 256 КупАП. Ця стаття передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Переважно протоколи не відповідають вимогам ст. 256 КупАП, до них не додаються у достатній кількості докази.
На що варто звертати увагу при захисті своїх прав у суді?
По-перше, часто у протоколах не вказують, у чому конкретно полягає суть адмінправопорушення. Для притягнення до відповідальності недостатньо лише зазначити: «порушив карантинні вимоги» тощо. Про це не одноразово наголошували судді (наприклад, справи 243/2658/20, 355/433/20).
Наприклад, кейс відносно керівника магазину «PROSTOR» було закрито внаслідок відсутності вини та складу адміністративного правопорушення (справа 346/1331/20).
Власнику ставили в провину те, що він не припинив роботу закладу та здійснював прийом відвідувачів, чим порушив п.2 протоколу №1 спільного засідання міської комісії з питань ТЕБ та НС і ТПК від 26.03.2020 року.
Однак цей магазин продає продовольчі товари, засоби гігієни, відповідно заборона на роботу цього закладу не розповсюджується. Суд зауважив, що міська обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій не є органом місцевого самоврядування, її рішення носять рекомендаційний характер і не є обов`язковими для їх розгляду громадянами.
Отже, до протоколу (матеріалів справи) не долучено жодних доказів, на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення; не визначено, що саме порушено особою; не надано належної правової оцінки тому, що викладено в протоколі в якості правопорушення; не встановлено статус особи, яка притягається до відповідальності; не встановлені її повноваження щодо виконання відповідних заборон; не встановлено належним чином особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (не зазначено паспортні дані у протоколі).
Втім, є і протилежні рішення щодо цього бізнесу (справи: 524/1835/20, 583/1041/20).
По-друге, відсутні посилання на конкретні пункти, абзаци нормативно-правових актів та їх реквізитів, що порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (наприклад, справи: 591/2004/20, 235/2281/20, 334/1471/20).
Цікава справа відносно продавця магазину (№ 161/4655/20). Протокол було складено на продавця у зв'язку з тим, що не припинив роботу магазину. Зі змісту протоколу випливало, що особа не виконала якихось «Вимог» Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N 211. Суд справедливо зауважив, що взагалі відсутній такий нормативно-правовий акт як «Вимоги Кабінету Міністрів України». У цьому ж протоколі було посилання на рішення органу місцевої влади, яке втратило чинність.
З матеріалів справи вбачалося, що торговельний заклад здійснює торгівлю, зокрема, продуктами харчування. Через це взагалі незрозуміло, на яких підставах складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом саме неприпинення роботи магазину, здійснення прийому відвідувачів.
По-третє, відсутні докази того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно здійснювала господарську діяльність. Працівники НПУ не документують вчинене правопорушення належним чином, відсутні фіскальні чеки, які б підтверджували факт порушення карантину, фото або відеоматеріали, показання свідків, яким особа надавала певні послуги або реалізовувала товар (приклади: 692/314/20, 235/1969/20, 219/3102/20, 759/5448/20, 759/5433/20, 198/190/20).
Цікавий кейс відносно комерційного директора суб'єкта господарювання ТОВ «Епіцентр К» в м. Суми (справа № 591/2004/20). На нього було складено протокол про адміністративне правопорушення як на посадову особу. Причина: прийом відвідувачів під час видачі інтернет-замовлень біля приміщення гіпермаркету на стоянці. Так він нібито допустив недотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів, чим порушив п. 3 постанови КМУ №211 від 11.03.2020 та п. 3 постанови КМУ №239 від 25.03.2020 та скоїв правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Втім, з'ясувалося, що особа є лише комерційним директором невідокремленого структурного підрозділу «Гіпермаркет «Епіцентр К» м. Суми» ТОВ «Епіцентр К», а не комерційним директором ТОВ «Епіцентр К», як зазначено у протоколі. Тобто, особа не є посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», не є господарюючим суб`єктом, а є лише найманим працівником.
У протоколі не було зазначено, порушення яких саме санітарних та протиепідемічних заходів було допущено. Таким чином, у протоколі не було зазначено, які саме санітарні та протиепідемічні заходи порушила ця особа. Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь (ст. 62 Конституції), справа була закрита у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
По-четверте, відсутні копії документів, які посвідчують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, її статус суб'єкта господарювання чи найманого працівника (наприклад, 712/2640/20, 198/186/20, 346/1286/20).
У справах щодо бізнесу найчастіше це проявляється у тому, що уповноважені особи не встановлюють у протоколі та не збирають докази того, чи є особа, щодо якої складено протокол, фізичною особою-підприємцем чи посадовою (службовою) особою відповідного підприємства, що має суттєве значення для розгляду справи. Оскільки це впливає як на розмір адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у разі визнання особи винною у скоєнні адміністративного правопорушення, так і на сам факт визнання такої особи суб'єктом правопорушення.
Цікавий кейс був у «Нової Пошти» (713/474/20), в якому протокол було складено відносно керівника відділення, втім, після його розгляду судом, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КупАП було закрито за відсутністю події та складу правопорушення.
Згідно з протоколом, особа працювала на посаді керівника відділення «Нова Пошта», а протокол склали через те, що остання не припинила роботу відділення, не забезпечила адресної (кур'єрської) доставки та здійснювала прийом відвідувачів.
Втім у цій справі, крім протоколу у якому не було розкрито суті адміністративного правопорушення, поліцейським не зібрано жодних належних та допустимих доказів, зокрема: пояснень керівника, пояснень свідків, які відвідували відділення «Нова Пошта», пояснень інших свідків, фото та відеоматеріалів, якими зафіксовано наявність відвідувачів чи відсутність у особи засобів індивідуального захисту, а також недотримання ним відповідних санітарних та протиепідемічних заходів, тощо.
Крім того, суд врахував лист від 26.03.2020 року Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Петрашка І., яким надано роз'яснення про те, що виключеннями зі встановлених обмежень є діяльність об'єктів поштового зв'язку, за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
По-п'яте, у справі відсутні докази того, що конкретний суб'єкт дійсно здійснював діяльність, на яку встановлена заборона (справи: 337/1101/20, 572/809/20).
Наприклад, було складено протокол на ФОП за роботу закладу громадського харчування (кафе), за те, що особа не припинила роботу закладу та здійснювала прийом відвідувачів. Втім, був один нюанс: цей ФОП здійснював діяльність за КВЕД 52.11.0: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність кафе, роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, здавання в оренду власного нерухомого майна.
На період карантину діяльність кафе була припинена. З цієї дати відвідувачі в приміщенні кафе не приймалися та не обслуговувалися.
Водночас, відповідно до КВЕД, особа в період карантину здійснювала дозволену торгівельну діяльність, зокрема роздрібну торгівлю продуктами харчування, в тому числі хлібобулочними виробами, а також торговельну діяльність з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень.
Тому, викладені у протоколі обставини суд розцінив як припущення, оскільки до протоколу не надано жодних належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
Якщо суть пред'явленого порушення зводиться до того, що суб'єкт допустив порушення, то варто пам'ятати, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КупАП за порушення правил щодо карантину людей необхідна наявність наступних умов:
1) суб'єкт господарювання повинен здійснювати роботу, яка передбачає прийняття відвідувачів, зокрема торгівельного і побутового обслуговування населення;
2) складання протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотриманням вимог КУпАП.
Отже, визначайте, чи посилається уповноважена особа на складання протоколу на конкретні пункти, абзаци, статті нормативно-правого акту, чи вказані його реквізити, дата та назва у відповідності до опублікованого у дійсності. Надайте пояснення щодо перебування, на робочому місці, які занесіть до протоколу та додайте додатком до нього. Втім, тут варто бути обережним, оскільки якщо ви не впевнені у законодавчих нюансах, рекомендуємо написати у протоколі наступну фразу: «З протоколом про адміністративне правопорушення не згодний, правопорушення не вчиняв. Пояснення надам у суді». Після чого заберіть протокол та зверніться до адвоката.
Джерело: перейти