Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддівська винагорода зросла, а зарплата працівників апарату, навпаки, зменшилася. Суди мають проводити слухання дистанційно, але їм можуть у будь-який момент відключити Інтернет. Єдину систему для комунікації хотіли запустити рік тому, але в умовах карантину суди користуються хто чим хоче. Про минуле та майбутнє матеріально-технічного забезпечення Феміди почули члени Вищої ради правосуддя.
Показники оптимізму
Голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк прозвітував перед членами Ради про тогорічну роботу установи. Він розповів, що приріст за 2019 рік суддівської винагороди сягнув майже 100% для всіх інстанцій. Для загальних судів — 86%, для місцевих спеціалізованих — 114—121%, для апеляційних — 109—121%. Зокрема, середня заробітна плата судді місцевого загального суду становить 53 тис. грн., апеляційного — 147 тис.
Попри те що суддям непогано живеться, працівники апарату отримують суттєво менше, і в заробітних платах певних інстанцій навіть простежувався регрес. Зокрема, майже на 2% знизилася зарплата працівників апарату місцевих загальних судів та господарських апеляційних. Так, перші отримують трохи більш як 16 тис., а другі — понад 25 тис. грн.
Також З.Холоднюк проаналізував будівлі, в яких
установлюється справедливість, і виявив, що 80% з них не відповідають державним будівельним нормам, а це — 624 приміщення. Утім, у судів побільшало приміщень. Тож якщо у 2018 році потреба у додатковій площі становила 47%, то нині — 45%. Проте дотепер суддям не вистачає особистих кабінетів, а також залів для засідань. На початок цього року в процесі реконструкції перебували 93 будівлі.
Водночас ДСАУ забезпечує служителів Феміди не лише робочою площею, а й житлом. Так, минулого року 38 працівників отримали квартири.
Борги за Інтернет
Загалом звіт З.Холоднюка виглядав дуже оптимістично. Доки справа не дійшла до питання про Інтернет. З’ясувалося, що користування мережею для суддів опинилося під загрозою. «Вам відомо, що «Укртелеком» збирається відключити зв’язок для всіх судів через заборгованість у розмірі 14 млн грн.?» — поцікавилася член ВРП Лариса Швецова.
З.Холоднюк відповів: «У нас сьогодні єдиний провайдер — це «Укртелеком». Проведені торги, укладено угоду. «Укртелеком» підвів до приміщень усіх судів оптиковолоконні кабелі, а значить, якість електронного зв’язку має бути значно краща. І сьогодні ДП «Інформаційні судові системи» платить «Укртелекому» за цю послугу. Сьогодні є заборгованість перед «Укртелекомом» близько 8 млн грн. Ми розглядаємо це питання, воно нас тривожить. І тому після чергових змін до державного бюджету ми цю функцію покладемо на судову адміністрацію, щоб ніхто не постраждав. Ніякого відключення не відбудеться».
ЄСІТС по-новому
«Адміністратором ЄСІТС було визначено ДП «Інформаційне судові системи». Але цього року створили нове, яке також займається
впровадженням ЄСІТС. Що це за підприємство, на підставі чого його створено?» — поцікавилася Л.Швецова.
«Воно реорганізоване з іншого державного підприємства, тож тепер розробку ЄСІТС будуть здійснювати обидва ці підприємства», — відповів очільник ДСАУ. На думку З.Холоднюка, попереднє працювало недостатньо ефективно, так і не розробивши усіх необхідних модулів. Тож він вирішив знайти інше підприємство, яке зможе із цим упоратися. Отже, тепер над телекомунікацією судів працюватимуть обидва підприємства.
До слова, кількість працівників ДП «ІСС» — 211. Розробку ЄСІТС почали у 2017 році на базі системи діловодства, створеної ще у 2011-му. Через 3 роки важкої праці двох сотень працівників на запуск підсистеми відеоконференцзв’язку треба чекати ще півроку.
Щоб не псувати собі нерви зайвими запитаннями про ЄСІТС, у листопаді минулого року ДСАУ дійшла висновку, що регулярно звітувати про стан електронного суду не варто, і це також привернуло увагу Л.Швецової.
Для порівняння: наприкінці жовтня 2003 року Марк Цукерберг створив соціальну мережу, яка була попередником «Фейсбуку». Він був студентом Гарвардського університету, який вчився тоді на другому курсі. До нього приєдналося ще четверо, і вони за півроку створили повноцінну соцмережу, якою залюбки користувались американські студенти, аж доки нею не зацікавились інвестори. Сьогодні нею послуговуються понад 2 млрд користувачів.
То, може, державі було б ліпше та дешевше оплатити роботу кількох студентів-розробників або просто попросити світового лідера створити для них застосунок, який передбачить усі потреби судів?
Урешті-решт ВРП вирішила звернути увагу очільника ДСАУ на необхідність якнайшвидше
подати на затвердження проект Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та впровадити ЄСІТС. Уже без вказівки на конкретну дату. Хоча раніше днем повноцінного запуску системи Рада визначила 1 травня. Але це, схоже, так і залишилося рожевою мрією.